Постійно діючі міжнародні комерційні третейські суди.

На відміну від арбітражів ad hoc, що створюються сторонами для розгляду та вирішення лише конкретного спору, постійно діючі комерційні третейські суди становлять певні органи, метою існування і діяльності яких є створення відповідних умов для вирішення спорів, що час від часу виникають між суб'єктами міжнародних комерційних відносин. Під постійно діючими міжнародними комерційними третейськими судами ро­зуміються арбітражні організації чи установи, метою створення та функціонування яких є надання суб'єктам міжнародних ко­мерційних відносин специфічного виду послуг у сфері третейсь­кого вирішення спорів, що виникають між ними. Такі установи створюються у відповідності з законодавством країни місця їх ут­ворення та на основі рішень відповідних органів, як правило, тор­говельних та торгово-промислових палат різних країн, різних то­варних асоціацій та ін. Такі установи мають різні найменування. Прикладом можуть слугувати Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати в Парижі або Лондонський міжнародний третейський суд, або Арбітражний інститут Торго­вельної палати міста Стокгольма тощо. Функціонують такі постійні арбітражні (третейські) органи в правовому полі, яке ут­ворюється відповідним законодавством про міжнародний ко­мерційний арбітраж країни їх місця знаходження, а також — на основі та згідно з регламентами, які визначають організаційну структуру цих арбітражних органів та містять процесуальні нор­ми, згідно з якими повинен діяти склад третейського суду, сфор­мований під егідою відповідного арбітражного органу.

Ще в Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, підписаному в м. Гельсінкі (Фінляндія) 1 серпня 1975 p., вперше у світовій практиці на вищому багатосторонньому рівні підкреслювалася роль арбітражу як одного зі способів швидкого і оперативного вирішення спорів, що виникають із комерційних угод і контрактів. Окремий підрозділ Заключного акта «Співробітництво в галузі економіки, науки і техніки та навколишнього середовища. Торгівля. Арбітраж» містить положення про те, що швидке і справедливе вирішення спорів, які виникають із комерційних угод у сфері торгівлі і обміну послугами та із контрактів у галузі промислового виробництва, сприяє розширенню торгівлі і співробітництва, а арбітраж є одним із найбільш прийнятних способів вирішення спорів. Нарада рекомендувала організаціям, підприємствам і фірмам країн-учасниць передбачати арбітражні застереження в контрактах або спеціальних угодах, а також проведення арбітражу на підстав: взаємоприйнятного регламенту, не перешкоджати проведенню арбітражу в третій країні з урахуванням чинних міждержавних та інших угод у цій сфері



В Україні — за всю історію її існування як держави — міжнародного комерційного арбітражу не було. Під час перебування Української РСР у складі СРСР існувала монополія зовнішньої торгівлі, за умов якої в СРСР припускалося існування лише двох постійно діючих арбітражних установ — Арбітражного суду і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті СРСР.

Верховна Рада Української РСР прийняла 16 квітня 1991 p., (ще до розпаду СРСР) Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» і, виходячи, зокрема, з положень Декларації про державний суверенітет Української РСР, Закону «Про економічну самостійність Української РСР», рекомендувала Торгово-промисловій палаті України (далі — ТПП України) створити зовнішньоекономічний третейський суд, який і був утворений 11 серпня1992 р. з усталеною в багатьох країнах назвою — Міжнародний комерційний арбітражний суд.

За загальним правилом діяльність Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України залежала від наявності арбітражної угоди (застереження у контракті) сторін, між якими виник зовнішньоекономічний спір, про підпорядкування розгляду останнього юрисдикції саме цього арбітражного суду.

Перший досвід розгляду спорів засвідчив, що для успішного функціонування міжнародного комерційного арбітражного суду необхідна міцна правова база.

Відомо, що Комісія Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі розробила Типовий (модельний) закон про міжнародний торговий арбітраж, який було схвалено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 40/172 11 грудня 1985 р. і рекомендовано державам усіх регіонів незалежно від правової чи економічної системи враховувати його, маючи на увазі бажаність тотожного арбітражного законодавства і конкретні потреби практики міжнародного арбітражу. Під час розробки цього модельного закону було вивчено досвід законодавчої регламентації міжнародного арбітражу в різних країнах світу для можливого його використання державами у власному законодавстві.

Верховна Рада України 24 лютого 1994 р. прийняла Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з двома додатками до нього: Положенням про Міжнародний комерційний арбітражний суд і Положенням про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України. В основу Закону покладено вищезгаданий Типовий закон Комісії ООН з права міжнародної торгівлі 1985 p., який схвалено Генеральною Асамблеєю ООН.



Велике значення для діяльності Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України мають Нью-Иоркська конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, яку Україна як член ООН підписала ще 29 грудня 1958 p., а ратифікувала 10 жовтня 1960 р. Станом на 3 травня 2007 р. учасниками цієї Конвенції є 142 країни.

Крім того, Україна 21 квітня 1961 р. підписала і 18 березня 1963 р. ратифікувала Женевську конвенцію про зовнішньоторговий арбітраж. Функції, які передбачені ст. IV цієї Конвенції відповідно до депозитарної нотифікації Генерального секретаря ООН С. N. 7. 1994, здійснює ТПП України.

До речі, майже у 90% країн світу зовнішньоекономічні арбітражні суди діють при торгово-промислових (господарських, торгових) палатах.

Оскільки ТПП України, при якій діють Міжнародний комерційний арбітражний суд (далі — МКАС) і Морська арбітражна комісія (далі — МАК), є недержавною, неприбутковою, самоврядною організацією, що об'єднує юридичних осіб, які створені та діють відповідно до законодавства України, громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання, Верховна Рада поклала на ТПП України, зокрема, такі функції, як затвердження регламентів МКАС і МАК. порядок обрахування арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів та інших витрат суду і комісії, сприяння їх діяльності.

Сприяння діяльності полягає й у затвердженні рекомендаційних списків арбітрів, матеріально-технічному забезпеченні, призначенні арбітрів у конкретних справах у випадках, коли та чи інша сторона ухиляється від цього або звертається про це проханням, коли сторони не досягають згоди щодо одноособового арбітра, а арбітри — стосовно головуючого при колегіальному складі арбітражу і в остаточному вирішенні питань про заявлений відвід арбітра.

Разом із тим Верховна Рада України виключає будь-яке втручання ТПП України у процес розгляду і вирішення зовнішньоекономічних спорів, підкреслюючи, що МКАС та МАК є самостійні, постійно діючі арбітражні установи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Міжнародний комерційний арбітражний суд і Морська арбітражна комісія — це перш за все компетентні, неупереджені, незалежні арбітри, українські й іноземні громадяни, серед яких — вчені та практики зі світовим ім'ям. Це і високопрофесійні співробітники секретаріатів МКАС і МАК.

Зовнішньоекономічні спори вирішують фахівці, що призначені самими сторонами або на їх прохання і відповідно до Закону та Регламенту Президентом ТПП України. Арбітри не є представниками сторін.

Президія ТПП України, виходячи з того, що сторони мають право розраховувати на об'єктивних і професійно бездоганних арбітрів, до затвердження їх рекомендаційних списків підходила дуже ретельно.

Невід'ємним атрибутом практично кожного постійно діючого арбітражного органу є так званий «рекомендаційний список арбітрів», де містяться прізвища осіб, які пропонуються сторо­нам спору, та з якого вони можуть вибирати осіб для подальшого їх призначення як арбітрів у конкретній справі. Постійно діючі арбітражні органи є, як правило, юридичними особами відповідно до законодавства країни місця їх створення та розта­шування. Вони мають свої рахунок, печатку, повне та скорочене найменування, місце реєстрації і місце постійного знаходження, а також відповідні органи управління, як наприклад президію, голову та відповідального секретаря. Наприклад, Торгово-про­мислова палата України, виходячи з того, що сторони мають пра­во розраховувати на об'єктивну і професійну бездоганність арбітрів, до затвердження рекомендаційних списків арбітрів підходила дуже ретельно.

Досить сказати, що серед арбітрів 4 академіки і 3 члени-кореспонденти академій наук, 26 професорів і 28 докторів наук, 6 доцентів і 11 кандидатів юридичних наук, 3 заслужені діячі науки і техніки України і 15 заслужених юристів України, які представляють Україну, Австрію, Білорусь, Болгарію, Велику Британію, Македонію, Молдову, Нідерланди, Німеччину, Норвегію, Польщу, Росію, Сербію, Словаччину, Словенію, США, Францію, Хорватію, Чехію, Швецію.

Безумовно, таке гармонічне об'єднання у складі МКАС і МАК висококваліфікованих вчених і практиків, які мають великий досвід судової та арбітражної роботи у 20 країнах, визначає відповідний рівень професійного підходу до кожної справи.

Визнанню міжнародного комерційного арбітражу в Україні, безумовно, сприяла і наукова робота під егідою Академії правових наук України у напрямі наукових розробок, публікацій, участі у міжнародних з'їздах і конференціях, проведенні міжнародних і регіональних семінарів.

МКАС при ТПП України є членом Всесвітньої Федерації Міжнародних комерційних арбітражних інститутів у Нью-Йорку і Європейської арбітражної групи при Міжнародній торговій палаті у Парижі. Крім участі у їх засіданнях, брав участь у всесвітніх з'їздах і міжнародних конгресах, які провадилися за час його діяльності у Барселоні, Белграді, Бремені, Варшаві, Венеції, Відні, Женеві, Кишиневі, Кілі, Лісабоні, Лондоні, Мангалії, Мінську, Москві, Нью-Йорку, Парижі, Празі, Салоніках. Сеулі, Стамбулі, Стокгольмі, Цюріху, Штутгарті та інших містах світу.

МКАС при ТПП України має договори про творче співробітництво з арбітражними асоціаціями Греції, США, Швейцарії, з міжнародними арбітражними судами при торгово-промислових палатах Болгарії, Кореї, Латвії, Македонії, Монголії, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, Словенії, Чехії.

За значні успіхи у професійній діяльності колектив МКАС при ТПП України нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Висновки з 4 питання.

Таким чином, під постійно діючими міжнародними комерційними третейськими судами ро­зуміються арбітражні організації чи установи, метою створення та функціонування яких є надання суб'єктам міжнародних ко­мерційних відносин специфічного виду послуг у сфері третейсь­кого вирішення спорів, що виникають між ними. Такі установи створюються у відповідності з законодавством країни місця їх ут­ворення та на основі рішень відповідних органів, як правило, тор­говельних та торгово-промислових палат різних країн, різних то­варних асоціацій та ін. Такі установи мають різні найменування. В Україні це Міжнародний комерційний арбітражний суд і Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України.


6631378711296729.html
6631415139313876.html
    PR.RU™